free joomla slider module

Новини

Друк

Відрахування із заробітної плати за виконавчим листом.

Працівник просить на період карантину не утримувати із зарплати суму за виконавчим листом. Що робити роботодавцю?

Іноді бухгалтеру доводиться утримувати із зарплати працівника не лише податки і збори. Найчастіше мова йде про відрахування із заробітної плати боржника-працівника аліментів. У таких випадках бухгалтер працює за звичною схемою.: є постанова виконавця – здійснює відрахування.

Але у звичний ритм роботи були внесені суттєві корективи. Так, ідеться про карантин, наслідки якого відчув на собі кожен. Складна економічна ситуація в Україні призвела до того, що виникли труднощі з відрахуванням із зарплати працівників. Річ у тому, що багато працівників перебувають наразі у відпустках за свій рахунок, тож цілком можливою є ситуація, коли працівник може сам попросити тимчасово не здійснювати відрахування з його зарплати за виконавчим листом. Чи можна піти на поступки працівнику хоча б у період карантину? Як може бути з тим, що зарплата – це власність працівника і він може розпоряджатися нею як забажає? Саме з таким запитанням звернувся до нас відвідувач.

 

Звісно, в Україні діє загальне правило діє загальне правило: забороняється будь-яким способом обмежувати працівника вільно розпоряджатися своєю заробітною платою. Але це правило має винятки – випадки, передбачені законодавством. Це вимога ст. 2 ЗЩакону України «Про оплату праці». Таке положення дублює й ст. 127 КЗпП України: відрахування із заробітної плати можна здійснювати тільки в передбачених законодавством випадках.

У яких випадках законодавство дозволяє роботодавцю проводити утримання із заробітної плати працівника? Якщо це утримання

1) у вигляді податків, зборів, внесків, сплата яких здійснюється роботодавцем від імені та за рахунок працівника з виплачуваних йому доходів (наразі – це ПДФО та військовий збір);

2) із зарплати працівників для погашення заборгованості перед підприємством, де вони працюють;

3) які проводяться з метою забезпечення виконання зобов’язань перед третіми особами (наприклад, виплати за виконавчими документами). Про нього якраз і запитував наш відвідувач. Найпоширенішим випадком таких утримань є аліменти на дітей.

Річ у тому, що аліменти на дітей можуть сплачуватися добровільно або в примусовому порядку.

Якщо говорити про добру волю, то тут можливі два варіанти:

  1. За власною ініціативою. Тут підставою для утримання аліментів буде заява на відрахування аліментів на дитину, подана роботодавцеві (ч.1 ст. 187 Сімейного кодексу України).
  2. З договором. Договір про виплату аліментів на дитину укладається між батьками (ст. 189  Сімейного кодексу України). У такому випадку підставою для утримання аліментів також буде заява про відрахування аліментів на дитину, до якої може бути додана копія договору.

Як бачимо, оскільки таке відрахування здійснюється за добровільним волевиявленням одного з батьків, таку заяву можна відкликати у будь-який момент – і відрахування буде припинено.

Простіше кажучи,  у цьому випадку, крім добровільно поданої заяви від працівника про здійснення відрахувань, нічого більше не зобов’язує роботодавця проводити таке відрахування. Тому у разі, якщо працівник принесе вам заяву про припинення таких відрахувань, роботодавцю слід виконати вимогу працівника. Адже пам’ятаймо: забороняється вільно розпоряджатися своєю заробітною платою.

Але, звісно, боржник повинен пам’ятати, що відмовляючись добросовісно виконувати свій обов’язок, на допомогу стягувачу завжди прийде держава в особі суду, виконавчої служби або приватних виконавців. У такому разі також є два варіанти.

1) Примусовий варіант. Постанова виконавця про звернення стягнення на зарплату й інші доходи боржника (ст. 68-73 Закону України «Про виконавче впровадження від 02.06.2016 № 1404-VII (далі – Закон № 1404). Це якраз той варіант, про який запитував наш відвідувач. Тож звертаємо увагу на те, що постанова виконавця є обов’язковою для роботодавця, оскільки за невиконання законних вимог виконавця та порушення вимог Закону № 1404 винні особи несуть відповідальність відповідно до законодавства. Нагадаємо, що в аліментній сфері встановлена відповідальність за невиконання законних вимог державного чи приватного виконавця (ст.1881 Кодексу України про адміністративні  правопорушення) та за невиконання судового рішення (ст.382 Кримінального кодексу України). Тож не радимо вам гратися з вогнем.

2) Добровільно-примусовий варіант. Виконавчий документ і заява від стягувача про відрахування присуджених аліментів. У такому разі роботодавець за заявою стягувача зобов’язаний здійснювати відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника. Цей обов’язок прямо зазначений у ст. 7 Закону № 1404.

Тож, як би не хотів роботодавець піти на поступки працівнику, у цих випадках ми не радимо цього робити.

До речі, встановлені наразі «карантинні» правила гри ніяк не поліпшують становище боржника-платника аліментів та не встановлюють підстав для того, щоб поставити на паузу утримання за виконавчим листом. Тож роботодавцю слід продовжувати відрахування із зарплати працівника за виконавчим листом. Але й тут не все так просто.

Завдяки змінам, які вніс Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню короно вірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 № 530-ІХ, будь-який працівник за погодженням із роботодавцем може взяти відпустку без збереження заробітної плати на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Може виникнути ситуація, коли працівник весь місяць перебуватиме у відпустці за свій рахунок, а отже, працівнику не будуть нараховані виплати зарплатного характеру. Або ж нарахованої суми буде недостатньо. Як тоді проводити утримання?

У випадку, якщо стягнути аліменти неможливо, роботодавцю, який проводить відрахування, доведеться нарахувати боржнику заборгованість щодо сплати аліментів.

Залишок несплаченої суми заборгованості відображається у Звіті про здійсненні відрахування і виплати в графі «Примітка». При цьому, обов’язково необхідно позначити причину несплати (відсутність заробітку або недостатня суму заробітку).

Але щоб уникнути накопичення боргу, працівник може добровільно внести до каси (на поточний рахунок підприємства) суму аліментів за поточний місяць, якої не вистачає.

 

 

Підготував: відділ питань праці              УСЗН Токмацької міської ради

Друк

Дистанційне звільнення «декретниці».

Працівниця перебувала у відпустці для догляду за дитиною віком до 3 років, надіслала лист із заявою про звільнення за угодою сторін 10.04.2020 р. та заяву-згоду на отримання трудової книжки. Лист надійшов 14.04.2020 р.. Заява про звільнення надрукована та має особистий підпис працівниці. Чи можна звільняти у відпустці для догляду за дитиною? Чи може роботодавець відмовити такій працівниці у звільненні?  Чи потрібна особиста присутність для звільнення?

Друк

«Карантинна» відпустка на відстані.

Працівнику була надана відпустка без збереження заробітної плати на період карантину з 19.03.2020 р. по 03.04.2020 р. Карантин продовжено до 24.04.2020 р.  Як у зв’язку з цим працівнику продовжити відпустку без збереження заробітної плати на період карантину? Чи можна це зробити дистанційно?

Якщо в заяві та наказі буде зазначено, що відпустка без збереження заробітної плати надана «на час карантину згідно з постановою КМУ від 11.03.2020 р.№211», то у разі його продовження Кабміном додаткову заяву від працівника отримувати не потрібно. Така відпустка автоматично продовжується.

Друк

Трудові відносини на період карантину.

Режим дистанційної (надомної) роботи.

Режим дистанційної (надомної) роботи може встановлюватися у наказі (розпорядженні) власника або уповноваженого ним органу без обов’язкового укладання у письмовій формі трудового договору про дистанційну роботу (надомну) роботу на час загрози поширення епідемії, пандемії та/або на час загрози військового, техногенного, природного чи іншого характеру.

Законодавство встановлює, що при дистанційній (надомній) роботі працівники розподіляють робочий час на свій розсуд, на них не поширюються правила внутрішнього розпорядку, якщо інше не передбачено у трудовому договорі. При цьому загальна тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених ст.50 і 51 КЗпП.

Друк

ПРОЕКТ «ВІДКРИТИЙ РИНОК»

15 квітня 2020 року стартував проект «Відкритий ринок» - соціальна онлайн платформа для підтримки невеликих сільгосппідприємств, покликаний допомогти їм знайти своїх покупців, які у свою чергу отримують можливість придбати якісні свіжі продукти. Ініціатори проекту - громадська організація “Освітньо-аналітичний центр розвитку громад’ у партнерстві з Асоціацією міст України.
 
«Відкритий ринок» - це майданчик, на якому можуть зустрітись без посередників виробники сільськогосподарської продукції та її споживачі. Він задуманий як відповідь на виклик епідемії СОУЮ-19 та її наслідків. Багато селян сьогодні опинилися у складній ситуації, не маючи можливості реалізувати зласновирощену продукцію на ринках та ярмарках України. Водночас, мешканці міст і селищ вимушені купувати фрукти, овочі, м'ясо, молоко та іншу продукцію виключно в магазинах та супермаркетах.
 
Проект “Відкритий ринок” не є комерційним, а виключно соціальним, тому не передбачає жодної системи оплати. Проект є всеукраїнським, у своїй області споживачі зможуть знайти продукцію після того, хк в ній зареєструється перший виробник.
 
Платформа «Відкритий ринок» доступна за адресою: https://rynok.in.ua'.
 
Детальніше про проект за посиланням ІШр: Vwww.auc.org. иа'поууга/укікгутуу-гупок-.8іагтуе-оп1ауп-ргоуекі-7.а-ріс1ігутку-ати та на сайті платформи https://rynok.in.ua/.